ШНУРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. шнурува́ти.

2. збірн. Мотузки, якими стягують що-небудь на возі. Ой беріть з возів, беріть шнурування (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 505.

Шнурування, ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. Ой беріть з возів, беріть шнурування. Рудч. Чп. 101.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 507.