ШМА́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до шмага́ти. Неслися по небу стаї хмар важких.., шмаганих вітрами (Тудор, Вибр., 1949, 314).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 497.