ШЛІХТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., текст. Просочувати основу тканини шліхтою.

ШЛІХТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех., стол. Піддавати деревину чистовій обробці шліхтиком.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 491.

Шліхтувати, ту́ю, єш, гл. Смазывать пряжу шліхтою, піспою. Бобе піспу та й шліхтує нитки. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 503.