ШЛЯШО́К, шка, ч. Зменш.-пестл. до шлях 1. Так вився ж той шляшок кудись далі за те місто… (Вовчок, VI, 1956, 228); Онисько вийшов на вузький лісовий шляшок (Ле, Хмельницький, І, 1957, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 496.

Шляшок, шка, м. Ум. отъ шлях.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 505.