ШЛЬОП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шльо́пати і шльо́пнути. Шльоп під лопаття [латаття] та й до чорта раків [ловити]! (Укр.. присл.., 1963, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 497.