ШЛЬО́ГАТИ, аю, аєш, недок., діал. Хльоскати, шмагати. Рудик шльогав коні лозиною (Кос., Новели, 1962, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 496.