ШЛАКОБЕТО́Н, у, ч. Легкий бетон, вигот. із суміші цементу, піску й шлаку (у 1, 2 знач.). — А хіба хата з саману або з комишиту чи з шлакобетону гірша? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 206); Пористий шлаковий матеріал є ефективним заповнювачем у звичайному шлакобетоні (Архіт. і буд., 3, 1955, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 487.