ШКІ́РЯСТИЙ, а, е. З міцною, товстою шкірою (у 1, 4 знач.). На спині [у личинки саламандри] є шкірястий гребінь (Визначник земноводних.., 1955, 33); Плід соняшника — сім’янка є шкірястим оплоднем, який не зростається з насіниною (Ол. та ефір. культ., 1956, 20); В більш пологих місцях ростуть схожі на велені кулі фісташкові дерева. Висотою вони досягають семи метрів, вік триває до 400 років, листя широке, глянсувате, шкірясте на дотик (Знання.., 3, 1966, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 477.