ШКІВ, а, ч., техн. Колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62); Щоб регулювати число обертів оброблюваних деталей, застосували ступінчастий шків (Верстати-гіганти, 1958, 9); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку,— скаржилась вона майстрові,— двічі ремінь скидав зі шківа (Донч., VI, 1957, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 474.