ШКУТИЛЬГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкутильга́ти. В тому клопоті не дбав [Перехрест] про своє ще більш помітне шкутильгання на протезі (Ле, В снопі.., 1960, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 487.