ШКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Власт. шкурникові. — А ви скажіть просто — не хочете сіяти —.ми організуємо молодіжну бригаду — і без вас обійдемося. Без ваших шкурницьких інтересів (Тют., Вир, 1960. 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 486.