ШКРО́БАТИ, аю, аєш, недок., діал. Скребти (у 1 знач.). Ти думаєш, що я не маю іншої роботи, як для тебе бульбу шкробати? (Фр., VII, 1951, 74); Кітка.., беззвучно перебігаючи, а відтак шкробаючи нігтями. спуститься десь по стіні й скочить в м’яку пропасть (Хотк., II, 1966, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 482.