ШКРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. шкрі́бся, шкребла́ся, ло́ся; недок. Те саме, що скребти́ся. Легенький стукіт, обережно хтось шкребеться пальцями (Хижняк, Тамара, 1959, 57); Десь у кутку шкреблась миша (Чорн., Визвол. земля, 1959, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 482.