ШКРЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до шкребти́ 1. Позаду, мов кіт по спині кігтями, шкребнув тюремний замок (Збан., Єдина, 1959, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 482.