Шкилити, лю, лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 500.