ШКАРЛУПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкарлупи́на. *У порівн. Море враз насупилось і заревло, вдарило мертвою хвилею, і шлюпка загойдалася на тій хвилі, мов якась шкарлупинка (Кучер, Голод, 1961, 259).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 471.