ШИШКАРІ́В, рева, реве. Прикм. до шишка́р; належний шишкареві. Там, де гілка пелехата. Шишкарева тепла хата (Біл., Пташ. голоси, 1956, 39); У січні, коли саме стоять морози, в шишкаревім гнізді, вистеленому теплим пухом, сидить жовтенька пташка і зігрівав своїх пташенят (По заповідних місцях.., 1960, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 466.