ШИ́ХТА¹, и, ж., спец. Суміш вихідних матеріалів (руди, шлаку, коксу, вугілля і т. ін.), що їх переробляють у металургійних, хімічних та інших агрегатах. Тридцятиметрові башти урочисто підносилися коло кауперів, вагонетки з шихтою безперервно повали нагору (Ю Янов., II, 1954, 111); Однією з проблем ливарного виробництва в одержання різних марок чавуну з єдиної шихти (Вісник АН, 2, 1971, 6); За технологією в склад шихти, з якої виплавляють скляну масу, поряд з піском, содою, доломітом треба додавати, 23-25 процентів битого скла (Веч. Київ, 12.Х 1957, 1).

ШИ́ХТА², и, ж., діал. Зміна (у 3, 4 знач.). Робили. день і ніч, ..кожда шихта по шість годин (Фр., VIII, 1952, 400); Перестали візки точитися, зрадів Тарас, що незадовго скінчиться шихта і він знову вийде на світ оглядати сонечко боже (Ков., Світ.., 1960, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 465.