ШИ́РШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати ширшим (у 1-7 знач.); розширятися. Поступово ширшає [Дніпро], росте, вбираючи в себе води багатьох рік (Цюпа, Україна.., 1960, 144); Широкі їх обличчя від реготу ще більше ширшали, займалися краскою, поливалися слізьми (Мирний, III, 1954, 194); Щось незвичайне з’являлося в постаті Остапа, коли він брався до роботи. Здавалося, парубок у тій хвилі підростав, ширшав у плечах (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 9); В Юзі очі все ширшали, ширшали, немов до неї наближалося щось несподіване й страшне (Л. Укр., III, 1952, 657); Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар. Чим вище підіймалися бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась, поки, нарешті, стало видно, що горить високий міст над якоюсь гірською річкою (Гончар, III, 1959, 78); На серці, на самому споді душі, заклюнулося недовір’я й росло, ширшало, піднімалося вгору (Мирний, IV, 1955, 254); Пошта робилася численнішою, коло адресатів ширшало (Бабляк, Літопис.., 1961, 31); Міцніє і з наступом весни ширшатиме опір окупантам на загарбаних територіях (Коз., Гарячі руки, 1960, 37); Дедалі ширшає механізація трудомістких процесів у сільському господарстві (Колг. Укр., 8, 1956, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 462.