ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (Собко, Матв. затока, 1962, 17); Денис роздягся першим, убрав голову в плечі і пішов до дверей, молодецьки рухаючи широченними лопатками, (Тют., Вир, 1964, 293); Посеред широченного двору, замкненого присадкуватими будовами ферм, стоїть Ярина (Жур., Звич. турботи, 1960, 214); Він [Осел] чув, що там, над морем широченним, Стоїть гора одна (Гл., Вибр., 1951, 136); У широченних штанях, у жупані червоному і в шапці з довгим зеленим шликом він нагадував квітник на сірому подвір’ї Гарецьких (Кочура, Зол. грамота, 1960, 244); Він купив нову сорочку, галстука, а потім, трохи повагавшись,— у відділі дешевих товарів широченного солом’яного бриля (Мушк., День.., 1967, 21); Вітя широченними кроками ходить по двору (Вас., Вибр., 1954, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 462.