ШИРОКОКРО́ННИЙ, а, е. Який має розлогу крону. Дубів ширококронних густолистя Залопотіло раптом од вітрів… (Забашта, Вибр., 1958, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 460.