Про УКРЛІТ.ORG

широко

ШИРО́КО. Присл. до широ́кий 1-7. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Л. Укр., III, 1952, 590); За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Стельмах, II, 1962, 188); Брама раптом широко розчинилася (Смолич, І, 1958, 56); Василько зробив кілька ступенів наперед і став, розкривши широко очі з переляку та несподіванки (Коцюб., І, 1955, 81); Орішник широко повис (Щог., Поезії, 1958, 233); Просторінь широко синіє; Ніч потихеньку насува (Граб., І, 1959, 201); Бовкнув дзвін у ближнім селі, й широко, хвилями коливаючи повітря, понісся могутній звук у далечінь (Хотк., І, 1966, 80); В новій, негнучкій свиті, що широко спадає вниз, він дивовижно скидається на давно вилитий дзвін (Стельмах, І, 1962, 254); Іде Давид по дорозі, ступає широко (Головко, II, 1957, 10); Швидко і широко впроваджуватимуться нові типи машин, приладів і апаратури, зв’язаних з автоматикою і електронною технікою (Програма КПРС, 1961, 60); Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Мирний, І, 1949, 293); Широко і багатогранна освітлюється в сучасній українській поезії благородна тема дружби народів, тема інтернаціонального єднання трудящих (Про багатство л-ри, 1959, 146); — Звикли ви, Карпе Кириловичу, жити широко, як ви кажете, культурно, а тут злидні, скрута (Мушк., Чорний хліб, 1960, 160); Українська радянська громадськість пишається тим, що імена багатьох наших поетів старшого й молодшого поколінь широко відомі за межами Радянської України, зокрема серед великого російського народу (Рильський, IX, 1962, 20); Її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Збан., Сеспель, 1961, 173); // у знач. присудк. сл. Про відчуття великого простору. Повітря тремтить від спеки., і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно (Коцюб., II, 1955, 229).

ШИРОКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову широкий у 1 знач., напр.: широкоборо́дий, широкодо́нний. ін.; у 2 знач., напр.: широкопле́сий іт. ін.; у 3 знач., напр.: широкорука́вий іт. ін.; у 7 знач., напр.: широковжи́ваний і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 459.

Широко нар.

1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109.

2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. Широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 496.

вгору