ШИПШИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до шипши́на. Ось давня могила Ілька-ходака, Шипшиновим вкрита кущем (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 8); // Вигот. з шипшини. Шипшиновий напій.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 455.

Шипшиновий, а, е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника. Грин. II. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 496.