ШИПШИ́ННИЙ, а, е. Те само, що шипши́новий. — Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки… (Морд., І, 1958, 130); Зеленіють балки, де шипшинний цвіт (Сос., Близька далина, 1960, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 455.