ШИПУ́Н, а́, ч.

1. Вид лебедя з характерно вигнутою шиєю, чорним наростом на дзьобі й шишкою на лобі. Найбільші серед гусячих, шипуни, важать 8-13 кілограмів (Знання.., 5, 1971, 32).

2. розм. Той, хто шипить.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 455.