Шипот, та, м.

1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у.

2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у.

3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 495.