ШИНКА́РСТВО, а, с., заст. Заняття шинкаря. Не цуравсь [Макуха] і шинкарства, та не для всякого, а тільки для проїжджающих[тіроіжцж&ї04їіх] (Кв.-Осн., II, 1956, 254); // Незаконне виготовлення й продаж спиртних напоїв.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 453.

Шинкарство, ва, с.

1) Продажа спиртныхъ напитковъ. Стор. МПр. 169.

2) соб. Кабатчики. Пани купці, славні правці, шинкарство, міщани об сім Різдві усі в нові убрались жупани. КС. 1882. XII. 624.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 495.