ШИ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до шиї. Він вийняв хустку і витер навколо шию. Коли він, роблячи це, повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м’язи — прекрасні дужі м’язи фізкультурника (Донч., II, 1956, 281); Із забинтованою головою лежить дома на дивані Серьожа Кобзаренко. Йому куля пробила шийний хребець (Бурл., М. Гонта, 1959, 126); Між головою [тритона] та тулубом добре помітне шийне звуження (Визначник земноводних.., 1955, 26); -II Признач. для носіння на шиї. Діадеми, важкі шийні гривни, десятки, а то й сотні мініатюрних нашивних блях прикрашали одяг чоловіків і жінок [скіфів] (Наука.., 8, 1968, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 450.