ШИЗОФРЕ́НІК, а, ч. Хворий на шизофренію. Прибігла Міля, вдарила руками об поли..— Знову закортіло у божевільний дім? Ще не досиділи свого? Ще вам мало шизофреніки бубни вибили? (Вол., Місячне срібло, 1961, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 450.