ШИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́бка. На вікнах вишивані рушники, вікна з зеленими та жовтими шибочками (Мик., Кадильниця, 1959, 37); Двері хати покосилися, поріг збитий; невеличке вікно з чотирма шибочками (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 450.