ШЕСТИКУ́ТНИЙ, а, е. Який має шість кутів. Під височезною модриною, при дорозі за селом, стоїть окремо одна велика шестикутна юрта (Гжипький, Чорне озеро, 1961, 200); Водопровід і каналізація в шестикутному будинку розміщуються в центрі, тому й труб потрібно в п’ять разів менше, ніж у чотиристінних будинках (Знання.., 7, 1967, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 447.