ШЕСТЕРНЯ́, і, ж., гаслі. Те саме, що шестери́к 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що е в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Вас., III, 1960, 427); // у знач.. присл. шестерне́ю. Шістьма кіньми, їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім’єю (Шевч., І, 1951, 46).

ШЕСТЕРНЯ́², і, ж., розм. Те саме, що шестірня́. —Підмажемо колеса. Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Гл., Вибр., 1951, 155); Одначе Богдан дужий. Кожного ранку справляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Мушк., Чорний хліб, 1960, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 447.

Шестерня, ні, ж.

1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89.

2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви. Черниг. у.

3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 493.