ШЕ́РСТНИЙ, а, г.

1. Який є шерстю (у 1, 2 знач.). З метою профілактики у період льоту оводів вживають заходів, щоб не допустити відкладання ними яєць на шерстний покрив коней (Профіл. захвор.., 1955, 118); Тваринники досягли небувалих раніше рекордів шерстної продукції (Наука.., 7, 1958, 32).

2. Який дає шерсть (у 2 знач.); який дає багато шерсті (про деяких сільськогосподарських тварин); // Стос. до розведення таких порід тварин. Головні галузі сільського господарства [Австралії] — шерстне вівчарство і м’ясо-молочне тваринництво (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 444.