ШЕРЕТУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. шеретува́ти. Сім’я [конопель] має міцну оболонку, яка при шеретуванні руйнується і звільняє ядро (Екстр. метод доб. олії.., 1958, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 443.

Шеретування, ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 492.