ШЕПЕЛЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. шепеля́влять; недок. Вимовляти свистячі звуки (с, з) як шиплячі (ш, ж). Слободянюкові недавно вирвали передні верхні зуби, ..капітан шепелявив (Перв., Дикий мед, 1963, 75); — Шепелявлю я, дорогі мої, а то б розказав (Ле, Мої листи, 1945, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 440.