ШЕЛЯЖО́К, жка́, ч. Пестл. до ше́ляг. Збирайте шеляжки дрібненькі (Сл. Гр.); Мені обійти всіх бідних, по шеляжку щоб на душу (Мал., Листи.., 1961, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438.