ШЕВЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися шевством, шити або лагодити взуття. До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював (Ю. Янов, II, 1954, 157); — Вчився я замолоду шевцювати (Збан., Єдина, 1959, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 435.

Шевцювати, цю́ю, єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 490.