ШЕБЕ́РНУ́ТИ, е́рну́, е́рне́ш, док., розм. Те саме, що шебе́рхну́ти; // безос. Тихо, паморочна тиша, і нараз… у "очкові" [камери] шебернуло (Кач., II, 1958, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 434.

Шебернути, рну, неш, гл. = Шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне. ЕЗ. V. 214.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 490.