ШВИ́ДШАТИ, ає, недок. Ставати швидшим, набувати більшої швидкості; прискорюватися. Метнулись зв’язківці. Бурлить телефон, Аж дмуться червоні дроти, наче жили, і швидшають кроки походних колон (Бажан, І, 1946, 145); З розчиненого вікна чути, як гість поважно кланяється хлібом-сіллю, далі тече спокійна мова Дорохтея і її [Дарини] рідних. Потім слова швидшають, грубішають (Стельмах, І, 1962, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 433.