ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж.
1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (Тулуб, Людолови, І, 1957, 388); Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (С. Ол., З книги життя, 1968, 107); Почали готуватись до запливу на швидкість (Донч., VI, 1957, 89); Лісові насадження зменшують швидкість вітру і регулюють поверхневий стік води, що ослаблює шкідливий вплив суховіїв, запобігає вітровій і водній ерозіям грунтів (Хлібороб Укр., 11, 1967, 6); Назва "прискорювач" говорить сама за себе. Ясно, що це прилад для збільшення швидкості атомних частинок — електронів, протонів, ядер чи іонів легких елементів (Наука.., 5, 1960, 11); // також із сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху. Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Довж., І, 1958, 40); Раптом небо пронизливо засвистіло. Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього (Гончар, III, 1959, 42); Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Ле, Право.., 1957, 249); Просто на мене з блискавичною швидкістю котився білий високий вал (Гур., Друзі.., 1959, 19); // Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.). Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (Гончар, III, 1959, 224); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Шиян, Баланда, 1957, 128).
2. чого і без додатка. Темп якоїсь дії, процесу тощо. Чохов розстебнув на ньому гімнастьорку, налив на груди води. Вона сохла з швидкістю спирту (Тют., Вир, 1964, 320); // Прискорений темп чого-небудь. Чорні очі князя спалахували захопленням, коли він помічав вправність і швидкість маневрування якогось з французьких полків (Кочура, Зол. грамота, 1960, 294); Основне, що вимагається при післяжнивних посівах, це швидкість проведення всіх посівних робіт (Колг. Укр., 6, 1957, 34); // Поспішність, квапливість. [Аркадій:] Він, Лідо, встиг подати товаришу Бересту свої зауваження до твого проекту.. Як тобі подобається така похапливість, швидкість! (Корн., І, 1955, 100); З гарячковою швидкістю вийняв він з кишені маленьку книжечку, де записані потрібні йому статистичні дані про Примор’я (Довж., І, 1958, 103); Слухає, слухає [Марусяк]… з хоробливою швидкістю розкладає звук на його складники, підшукує причини. Потім з подвоєною обережністю просунеться ще трохи вперед… (Хотк., II, 1966, 245); // Бурхливе, інтенсивне зростання, збільшення, посилення чого-небудь. І після 61-го року розвиток капіталізму в Росії пішов з такою швидкістю, що за кілька десятиріч відбувалися перетворення, які зайняли в деяких старих країнах Європи цілі століття (Ленін, 20, 1971, 164); Звістка про падіння Перекопу приголомшила весь світ.. Події після цього розвиватимуться з навальною швидкістю (Гончар, II, 1959, 438).
3. Величина тягової сили машин, механізмів (автомобіля, мотоцикла, верстата і т. ін.), що залежить від способу зчеплення шестерень. Газик, набравши швидкість, помчав їх в роздолля степів золотих (Гончар, Тронка, 1963, 296); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Тют., Вир, 1964, 500); Водій зменшив швидкість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 174); Бутаков наказав перейти на середню швидкість (Тулуб, В степу.., 1964, 265); Комбайнове збирання картоплі звичайно провадять на другій швидкості (Колг. Укр., 9, 1956, 40); До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обгрунтовано, враховуючи вид роботи, стан рослин, грунту та його поверхні, рельєф місцевості (Рад. Укр., 3.II 1962, 3).
Включа́ти (включи́ти) шви́дкість (шви́дкості) — вводити в дію механізм, який регулює темп руху машини. Він мовчки включає швидкості, ми від’їжджаємо від готелю (Перв., Атака.., 1946, 155); Натиска́ти (нати́снути) на шви́дкість, розм.— збільшувати спеціальним пристроєм частоту дії, рух механізму (перев. автомобіля). Шофер не відповів. Відгорнув з-над очей чорного циганського, аж страшнуватого чуба і натиснув на швидкість (Хор., Ковила, 1960, 5).
∆ Коро́бка шви́дкостей див. коро́бка.
4. мех. Характеристика руху, що визначається відношенням пройденого тілом або точкою шляху до відповідного проміжку часу. Швидкість витікання всякої рідини з отвору у відкритій посудині безпосередньо залежить від висоти стовпа рідини над отвором (Цікава фізика, 1950, 113); Технічна швидкість — це середня швидкість автомобіля за час у русі.. Ця швидкість визначається діленням кількості пройдених кілометрів на час у русі в годинах (Підр. шофера… 1960, 310); Підвищення швидкості руху сівалок до 8 кілометрів на годину при нормальній передпосівній підготовці грунту не впливає на якість сівби і врожай зернових культур (Рад. Укр., 3.ІІІ 1961, 2).
∆ Космі́чна шви́дкість — кожна з трьох характеристик руху штучних супутників чи планет. Саме складені ракети дали можливість досягти першої космічної швидкості і запустити штучні супутники Землі (Наука.., 8, 1958, 17); "Лунник-1" — перший в історії людства літальний апарат, котрий не тільки досяг, а й перевищив другу космічну швидкість (11,2 км/сек) (Наука.., 11, 1967, 17); Кре́йсерська шви́дкість див. кре́йсерський; Ліні́йна шви́дкість див. ліні́йний; Надзвукова́ шви́дкість — темп руху, який перевищує ступінь поширення звуку. Льотчик на мить перестає бути льотчиком, і нема за ним.. ні шалених надзвукових швидкостей, нема ні команд, ні тривог, ні небезпек, а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу (Гончар, Тронка, 1963, 9); Початко́ва шви́дкість — бистрота руху снаряда чи кулі біля дульного зрізу; Теплова́ шви́дкість — бистрота, з якою утворюється або передається тепло. Випромінювання планет мав теплову природу. Електрони, які рухаються в більш-менш нагрітому середовищі — атмосфері планети, мають теплові швидкості (Наука.., 8, 1962, 49); Шви́дкість зву́ку — ступінь поширення звуку за одиницю часу (в повітряному середовищі — близько 350 м/сек). Наш час — час зростаючих швидкостей. Ще недавно польоти з швидкістю звуку здавались далекою мрією, а зараз ця швидкість перевищена у кілька раз (Наука.., 9, 1962, 42); Шви́дкість сві́тла — бистрота поширення електромагнітних коливань і світла (близько 300 000 км/сек). Як відомо, швидкість поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі дорівнює швидкості світла (Наука.., 4, 1963, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 430.