ШВИДКОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Плід, який швидко достигає; // Рослина, що дає такі плоди. У північних областях треба мати відповідну площу під швидкостиглими сортами (Колг. Укр., 4, 1956, 24); // перен., розм. Про те, що дуже швидко з’являється, поспішно створюється; // перен., розм. Про когось, хто без достатньої підготовки або досвіду береться за якусь справу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 432.