ШВИДКОПЛА́ВНИЙ, а, е. Який, плаваючи, швидко рухається по воді. Високі, швидкоплавні сандали раз у раз випереджали його човен (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264); // Який швидко тече, має швидку течію. Вчити дітей вміння поводитись на воді треба не на швидкоплавних ріках, а саме в басейнах (Рад. Укр., 13.VІ 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 432.