ШВИДКОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який швидко літає (про птахів). Костеве серце поволі наповнюється гордощами. Адже він був ініціатором [створення] голубника, ..він з любов’ю тренував швидкокрилих вихованців (Донч., І, 1956, 100); // поет. Здатний швидко рухатися (про літак, корабель і т. ін.). На бетонну доріжку Бориспільського аеропорту приземлився швидкокрилий лайнер "ТУ-104" (Веч. Київ, 19.ІІІ 1969, 1); Хай о скелю розіб’ють нас хвилі, Хай закрутять лихі течії,— Сміло сядьмо в човни швидкокрилі. Сміло правмо в чудовні краї! (Граб., І, 1959, 498); Рветься вперед яхта, а навкруг неї мчать такі ж самі швидкокрилі суперниці (Хижняк, Невгамовна, 1961, 113); *Образно. З чим зрівняти твою [землі] силу, Перемог твоїх літа, Думу чисту, швидкокрилу, Що над всесвітом вита?! (Нагн., Вибр., 1957, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 431.