ШВЕ́НДЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що шве́ндяти. А скільки цікавих людей тут [на ринку] швендялось, запитувало й відповідало, гукало й лементувало, галасливо рекламувало свій крам! (Дмит., Розлука, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 429.