ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці.

ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Шовк., Людина.., 1962, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 428.