ШВЕ́ДИ, ів, мн. (одн. швед, а, ч.; шве́дка, и, ж.). Народ скандінавської групи, що становить основне населення Швеції. Наробили колись шведи Великої слави, Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави (Шевч., II, 1963, 46); — Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений. ..Усе з своїми нікчемними книжками (Вовчок, І, 1955, 376); *У порівн. Пропав, як швед під Полтавою (Укр.. присл.., 1955, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 427.