ШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). [Катеринич:] Поспішаю. Біжу на пристань. Там плоти швартують. Аж з Білорусії прибув нам ліс (Дмит., Драм. тв., 1958, 426).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 427.