ШВА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шва́ркати і звуки, утворювані цією дією. Вулиці.. киплять у шварканні черевиків (Мик., II, 1957, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 427.