ШАХІ́СТ, а, ч. Гравець у шахи. У вагоні знайшлося шестеро шахістів. Усі грали з Васею блискавично-швидку партію (Трубл., Мандрівники, 1938, 26); Відомо, що Ленін був завзятим плавцем та велосипедистом, пристрасним шахістом, любив далекі прогулянки (Рильський, Веч. розмови, 1964, 215); Великим шахістом Росії в першій половині ХIХ століття був Олександр Петров (Спорт.., 1958, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 423.