ШАХТОВЛА́СНИК, а, ч. Капіталіст, який володіє шахтою, рудником. — Пани фабриканти і шахтовласники заворушились, знахабніли, знижують платню, навмисне підбурюють ріпників до бунту (Кол., Терен.., 1959, 58); Навесні 1928 р. у Донбасі було викрито й розгромлено контрреволюційну шкідницьку організацію.. В організацію входили колишні шахтовласники та антирадянськи настроєні інженери і техніки, які служили в цих шахтовласників до революції (Іст. УРСР, II, 1957, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 425.